Інструменти відлагодження коду для WordPress розробки

Привіт:) У цьому пості покажу інструменти для відлагодження коду, які використовую під час розробки WordPress проєктів.

WordPress — це окреме середовище та складна система із великою кількістю коду в багатьох файлах. Різні модулі взаємодіють між собою, викликаючи функціонал один одного. Також ядро ВордПрес містить комплекс інструментів, які дозволяють розширювати стандартні можливості системи, а також розробляти власні рішення (плагіни, теми, блоки Gutenberg-редактора).

Під час розробки виникають помилки, які не завжди вдається одразу виявити. Також буває необхідно зрозуміти логіку роботи якогось функціоналу. Щоб полегшити та пришвидшити процес розробки використовуються різні інструменти відлагодження коду. У цій статті покажу ті, якими користуюся сам.

до змісту ↑

Вбудований відлагоджувач WordPress

У ядрі WordPress вже вбудований потужний інструмент відлагодження (debug-режим), якого часто буває достатньо для написання нескладної логіки чи функціоналу. Його основна задача — збирати всі помилки роботи PHP-скриптів (мова, на основі якої працює ядро WordPress).

За замовчуванням відлагоджувач вимкнений (див. Як увімкнути режим відлагодження (дебагу) WordPress).

до змісту ↑

Спеціальні WordPress-плагіни для відлагодження

Для ВордПрес існують плагіни, які дозволяють:

• контролювати весь процес розробки;
• покроково слідкувати за внутрішньою роботою вбудованих у ядро WordPress модулів;
• виявляти повільні запити до бази даних;
• переглядати взаємодію користувацького коду із вбудованим функціоналом.

Особисто користуюся плагіном Query Monitor (https://wordpress.org/plugins/query-monitor/). У зручному форматі показує наступну інформацію:

• запити до бази даних. Повідомляє про повільні або помилкові запити. Дозволяє фільтрувати за типом запиту (SELECT, UPDATE, DELETE і т.п.);
• назву файлу-шаблону теми. Видасть повну ієрархію шаблону та назви всіх його частин;
• помилки та попередження PHP;
• застарілий функціонал у користувацькому коді;
• правила перезапису постійних посилань;
• під'єднані JavaScript-скрипти й таблиці стилів CSS разом із їх залежностями та сповіщеннями про пошкоджені залежності;
• під'єднані файли перекладу;
• запити HTTP API з кодом відповіді, часом виконання, попередженнями про невдалі або помилкові запити;
• дані про версію PHP, базу даних, ядро WordPress та веб-сервер;
• доступні для конкретного розділу сайту значення умовних тегів (таких як is_single(), is_home() і т.п.).

до змісту ↑

Відлагодження PHP-коду

Для перевірки роботи PHP-скриптів використовую наступні способи.

Логування помилок, повідомлень та попереджень інтерпретатора PHP у файл

1. Логування у файл /wp-content/debug.log скалярних величин (режим відлагодження WordPress повинен бути увімкнений).

Для цього використовую PHP_функцію error_log():

error_log( $value );

2. Логування у файл /wp-content/debug.log будь-яких даних:

error_log( print_r( $value, 1 ) );

до змісту ↑

Виведення помилок, повідомлень та попереджень інтерпретатора на екран

Для цього користуюся PHP-функціями print_r() та var_dump(). Вони виведуть у зручному форматі будь-які дані (рядок, масив, об'єкт, результат роботи функції).

echo '<pre>';
print_r( $value );
echo '</pre>';

echo '<pre>';
var_dump( $value );
echo '</pre>';

Поточна версія PHP

phpversion();

Який файл шаблону теми використовується

Таку інформацію можна дізнатися за допомогою плагіну Query Monitor. Також назву файлу-шаблону можна вивести на екран кодом:

// Варіант 1. Повідомлення будуть виводитися в адмін-барі

add_action( 'admin_bar_menu', function() {
	if ( is_super_admin() ) {
		global $template;
		print_r( $template );
	}
} );


// Варіант 2. Повідомлення будуть виводитися у Футері

add_action( 'wp_footer', function() {
	if ( is_super_admin() ) {
		global $template;
		print_r( $template );
	}
} );


// Варіант 3. Повідомлення у Футері який файл шаблону теми використовується + ID поточного посту

add_action( 'wp_footer', function() {
	if ( is_super_admin() ) {
		global $template;
		echo 'Template Name: ' . $template . "<br>";

		global $wp_query;
		echo 'Post ID: ' . $wp_query->post->ID;
	}
} );

до змісту ↑

Трасування з назвами функцій

Виведення списку назв усіх функцій/методів, які були викликані для того, щоб дістатися поточного місця в коді (звідки була викликана функція нижче). Список виводиться у вигляді назв функцій через кому або у вигляді масиву.

// Виведення результату роботи функції на екран

print_r( wp_debug_backtrace_summary() ); 


// Виведення результату роботи функції у файл /wp-content/debug.log

error_log( wp_debug_backtrace_summary() ); 

до змісту ↑

Отримання усіх додатково зареєстрованих розмірів мініатюр зображень у WordPress

Розміри зображень реєструються ядром WordPress, темами та плагінами.

За замовчуванням у WordPress автоматично створюються декілька розмірів мініатюр: thumbnail, medium, medium_large, large. До цих розмірів можна додавати власні за допомогою функції add_image_size(). Детальніше див. Як створити додаткові розміри зображень у WordPress.

Щоб отримати всі додаткові розміри, користуюся наступними способами.

Наприклад, десь у коді теми чи плагіну реєструється окремий розмір мініатюр для картки слайдеру:

add_image_size( 'slider-item-thumb', 250, 250 );

Щоб подивитися цей розмір:

// Спосіб 1

echo '<pre>';
print_r( wp_get_additional_image_sizes() );
echo '</pre>';


// Спосіб 2

global $_wp_additional_image_sizes;
echo '<pre>';
print_r( $_wp_additional_image_sizes );
echo '</pre>';

Результат роботи обох способів:

Array
(
    [slider-item-thumb] => Array
        (
            [width] => 250
            [height] => 250
            [crop] => 
        )

)

до змісту ↑

Швидке перемикання між обліковими записами користувачів

У процесі розробки плагіну чи теми буває необхідно перевірити роботу того чи іншого функціоналу для різних користувачів. Наприклад, окремо для користувачів з повним доступом і для тих, які мають обмежені права (наприклад, Редактор).

Для цього користуюся безкоштовним модулем User Switching (https://wordpress.org/plugins/user-switching/). Дозволить швидко перемикати між обліковими записами користувачів одним натисканням кнопки. Забезпечує миттєвий вихід із системи та вхід під потрібним користувачем.

до змісту ↑

Час генерації сторінки та затрачена кількість оперативної пам'яті

У ході робіт з оптимізації швидкості роботи сайту буває потрібно визначити час, протягом якого генерується сторінка, а також кількість оперативної пам'яті, яку витрачає сервер хостингу для цього процесу.

Щоб визначити кількість SQL-запитів до бази даних, час їх виконання та затрачену пам'ять для генерації сторінки, використовую наступний код:

if ( ! function_exists( 'mp_get_resources_usage' ) ) {
    add_filter( 'admin_footer_text', 'mp_get_resources_usage' );
    function mp_get_resources_usage() {
        if ( current_user_can( 'manage_options' ) ) {
            return sprintf(
                'SQL-запити: %d шт. за %.3F сек. %s MB',
                get_num_queries(),
                timer_float(),
                round( memory_get_peak_usage()/1024/1024, 2 )
            );
        }
    }
}

Результатом роботи буде інформація внизу адмін-панелі WordPress:

SQL-запити: 46 шт. за 0.552 сек. 61.37 MB 

Щоб додати цю інформацію в адмін-бар:

if ( ! function_exists( 'mp_get_resources_usage' ) ) {
    function mp_get_resources_usage() {
      if ( current_user_can( 'manage_options' ) ) {
        return sprintf(
          'SQL-запити: %d шт. за %.3F сек. %s MB',
          get_num_queries(),
          timer_float(),
          round( memory_get_peak_usage()/1024/1024, 2 )
        );
      }
    }
}

if ( ! function_exists( 'mp_resources_usage_to_admin_bar' ) ) {
    add_action( 'admin_bar_menu', 'mp_resources_usage_to_admin_bar', 99999 );
    function mp_resources_usage_to_admin_bar( $admin_bar ) {
        $args = array(
            'id' => 'mp-resources-usage-info',
            'title' => mp_get_resources_usage(), 
            'href' => ''
        );
        $admin_bar->add_node( $args );
    }
}

Також цю інформацію можна дізнатися за допомогою плагіну Query Monitor.

до змісту ↑

Відлагодження JavaScript коду

Для контролю та відлагодження коду на JavaScript або jQuery зазвичай користуюся console.log().

Режим обслуговування (Maintenance Mode)

Режим Maintenance Mode у WordPress — це стан, коли сайт тимчасово недоступний для публічного перегляду. Цей режим активується у випадках, коли розробник або адміністратор сайту проводить ремонтні або оновлювальні роботи, такі як зміни у дизайні, оновлення плагінів або тем, чи ж великі оновлення ядра WordPress.

Режим Maintenance Mode потрібен у наступних випадках.

• Запобігання проблемам з користувацьким досвідом. Під час оновлень або ремонтних робіт на сайті можуть виникати проблеми з функціональністю або візуальним виглядом. Використання режиму обслуговування дозволяє уникнути поганого враження у відвідувачів, які бачать недороблену або "зламану" версію сайту.
• Збереження цілісності даних. В режимі обслуговування доступ до панелі залишається, щоб адміністратор міг проводити роботи безпеки чи оновлення безпосередньо на сайті, але при цьому сайт залишиться недоступним для інших користувачів.
• Інформаційне повідомлення. Maintenance Mode надає можливість розмістити повідомлення про те, що сайт наразі недоступний через технічні причини. Це може включати інформацію про те, коли очікується завершення робіт і повернення сайту в робочий стан.
• Захист від помилок. В режимі обслуговування сайт недоступний для публічного доступу, що дозволяє уникнути помилок чи конфліктів, які можуть виникнути через те, що користувачі одночасно взаємодіють з сайтом під час оновлення.

У WordPress режим обслуговування можна активувати за допомогою плагінів (наприклад, LightStart – Maintenance Mode [https://wordpress.org/plugins/wp-maintenance-mode/]) або безпосередньо в коді. Після завершення робіт необхідно деактивувати режим обслуговування, щоб сайт знову став доступним для відвідувачів.

до змісту ↑

Ремонт бази даних WordPress

ВордПрес має вбудовані інструменти для ремонту/відновлення/оптимізації пошкодженої бази даних.

1. У файлі wp-config.php пропишіть рядок

define('WP_ALLOW_REPAIR', true);

2. У браузері перейдіть за адресою

site.com/wp-admin/maint/repair.php

У коді замість site.com вкажіть назву домену свого сайту.

3. На новій сторінці оберіть один із варіантів.

Після закінчення процесу ремонту/оптимізації система видасть відповідне повідомлення.

4. Видаліть доданий рядок із wp-config.php.